Ахриканські пригоди

Тiнкi вийшла на вулицю. На вулиці накрапав малесенький, дрібнесенький дощ. Тiнкi - це маленьке поросятко, що, як i всi рожевi поросята, має закручений хвостик та нiжний п'ятачок з двома дiрочками.
Тiнкi подобаються дощi, вона пригадала як нещодавно татусь їй читав книжку про тропiчнi зливи. От було б гарно потрапити на берег Амазонiї, чи як там тато називав велику бразiльянську рiчку? Або в савану, поплескатися у водах Нiлу.
Тiнкi почала мрiяти про пiвденне сонечко, що зiгрiвало б її в тi моменти, що вона винирювала б з води. О, якщо б була здатнiсть миттєво перемiщуватися. І змiнюватися. Поросятко задумалося - ким би вона стала в Ахрицi. Можливо, левом? Нi, коти не люблять плавати. Буду... Буду, краще крокодилом. Буду надувати щоки, випускати воду з пащек. Пускати носом бульбашки. Зроблю весь Нiл бурхлявим, наче та вода, в якiй пере матуся. Пур-пур. Гарно. А ще в водi можна виставити вверх черевце i дивитися крiзь напiвзаплющенi очi на сонечко. А ще крокодил може пливсти i влiво, i вправо.
- Тiнкi, що ти робиш?
Щось голос знайомий, цiкаво, що робить матуся в... Матуся? Опа, де це я опинилась.
Матуся щойно перетвореної з крокодила на поросятко Тiнкi нажахано дивилася на свою дочку. Та лежала посеред калюжi, водячи в рiзнi боки руками, наче намагалася кудись виплисти.
- Куди я тобi наказала пiти? - мама-свинка дiстала свою непосидючу дитину з калюжi, вiдшукала чобiток, що намагався втiкти за течiєю. - А де бидончик?
- Мамо, але ж я була крокодилом, я роблю в Нiлi бульбашки! А бидончик, - тут Тiнкi пригадала, як мама наказала їй пiти по молоко, вручила бидончик i декiлька монеток. - Я зараз знайду. Чесно! Тiльки ти не гнiвайся.
Поросятко знову залiзло в калюжу, тепер вже в пошуках бидончика. Через декiлька хвилин вiн був знайдений.
- Дивись, матуся, навiть монетки не днi залишились лежати. А воду можна вилити. Я вже бiжу по молоко. Скоро буду.
Але матуся пiдхопила її на руки, незважаючи, що теж не була такою чистесенькою, як тої митi, що вийшла з хати. Вона хоч i намагалася зберiгати грiзний погляд, але в сердцi вже посмiхалася. Крокодил, це ж треба таке вигадати.

Вже в ванiй, Тiнкi дивилася на мильнi бульбашки i радо посмiхалася. А тепер я буду бегемотом. А бегемоти вмiють гарно стрибати.